Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника

У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.

Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.

Правило 1

Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.

Правило 2

Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.

Правило 3

Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.

Правило 4

Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, – обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.

Кілька коротких правил

  1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
  2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині, що вона гірша за інших.
  3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
  4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
  5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із  дорослими.
  6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
  7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
  8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
  9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
  10. Не домагайтеся успіху силою.  Примус – найгірший варіант морального виховання.  Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
  11. Визнайте право дитини на помилку.
  12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
  13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
  14. І взагалі , хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

 

Залишити відповідь