Дитяча кімната вашого малюка

Щасливе дитинство асоціюється в людини з незабутніми яскравими враженнями та спогадами, з люблячими батьками – сильним і добрим татусем та лагідною і ніжною мамою. Без матері дитина в перші роки свого життя не може обійтися, тому приблизно до трьох років дитячий куточок повинен знаходитися в спальні батьків.

Коли дитина вступає у середній дошкільний вік (приблизно з трьох років), для малюка настає важлива пора, і час залишити затишну батьківську спальню та перейти до власної дитячої кімнати. Батькам необхідно обов’язково подбати про це.

Нехай кімната вашого сина чи доньки буде маленькою, але вона має бути окремою; а якщо такої можливості немає, то в будь-якому випадку в дитини повинен бути свій постійний куточок, який потрібно виділити для малюка.

А турботливі руки, уважне, добре серце дорослих має в будь-яких умовах зробити це місце для дитини затишним та зручним.

Уявіть собі порожню кімнату з чисто-білою стелею, ізольовану від усіх шумів. Хтось із батьків вважає, що така кімната – Ідеальні умови для дитини? Така думка є помилковою. Кімната, позбавлена всяких атрибутів, не просто некорисна, але й дуже шкідлива для малюка.

Встановлено, що діти, які виростають в пустих голих кімнатах, помітно відстають від своїх однолітків, які мешкають серед райдужних бари (кольорові шпалери, ; барвисті ковдри, ошатні штори) та приємних звуків (музики, тікання годинника тощо).

Повноцінне дитинство – це своя територія, куди ніхто не повинен вриватися без дозволу і з вимогами «негайно прибрати весь цей мотлох». А «весь цей мотлох» виключно цінний і лежить саме в тому порядку, який дитині подобається.

Отже, дитинству необхідне місце для особистого щастя. А вам на-I лежить зайнятися облаштуванням цього місця. Без активного та вмілого втручання батьків воно – лише передумова для дитячих справ.

Дитяча кімната має бути чистою, світлою, бажано з вікнами, які виходять на сонячний бік. Вона повинна бути обладнана спеціальним набором дитячих меблів. Один із головних предметів такого набору – ліжко з високими перилами. Краще, якщо воно буде розсувне у довжину, і його можна буде регулювати по мірі І зростання дитини.

Дошкільнятам, окрім спального місця, потрібен столик зі стільчиком. Він слугує для малювання та ігор, що потребують зосередженості, наприклад, збирання дитячого конструктора. Можливий столик з ящичками для олівців, фарб.

Потрібна також невисока поличка для іграшок та книг. Внизу цієї полички можна облаштувати висувний ящик для іграшок, які; не ламаються (м’ячів, кубиків тощо) та для зберігання різних знахідок.

Дуже корисні набори дитячих меблів, ті, до складу яких входять різні за призначенням предмети (шафочки, ємності для іграшок, сидіння), які можна зібрати у різноманітних сполученнях.

Наявність такого набору дозволяє час від часу без особливих зусиль змінювати інтер’єр дитячої залежно від зміни інтересів та захоплень дитини, а процес зборки таких меблів нагадує гру в конструктор і сам по собі захопливий та вносить елемент цікавої гри в роботу з облаштування кімнати.

Усе, чим користується дитина, має відповідати її зросту та віку, щоб вона без сторонньої допомоги могла сісти на стілець, дістати іграшку, зняти і повісити свій рушничок, одяг. Проте, лампу, вимикач потрібно розміщати так, щоб малюк, який ще не навчився користуватися цими предметами, не міг їх дістати.

Дітям середнього дошкільного віку необхідний для рухливих ігор також і вільний простір на підлозі. Для цього залиште частину кімнати вільною, покладіть там килим, палас.

Для дитячої кімнати будуть доречними диванні подушки різної геометричної форми – круглі, у вигляді кільця, квадратні з діркою, трикутні, конусоподібні тощо. Дитина зможе на них качатися, влаштовувати з їх допомогою баталії, дивитися через отвори, а ще такі подушки можуть стати чудовим дитячим конструктором.

Зшити їх під силу будь-якій мамі чи бабусі, а матеріалом для дитячих подушок стануть шматки поролону, штори, що давно вийшли з моди. На одну зі стін доцільно прилаштувати шматок гладкого лінолеуму – на ньому зручно малювати кольоровою крейдою.

Облаштовуючи кімнату або куточок дитини, попіклуйтеся, щоб усе, що оточуватиме вашого малюка, було міцним, чистим, виготовленим із натуральних матеріалів, гігієнічним та красивим. Намагайтеся при цьому враховувати і смак дитини.

Одразу потурбуйтеся про великі зручні коробки для іграшок і фрагмент стіни для «мистецтв». Це – цілком серйозна справа. Аніж журитися при вигляді розмальованого коридору, краще добровільно надати малюкові поле для діяльності у його ж кімнаті. І дитині приємно, і вам проблем менше.

Підростаючи, дитина поступово стане дизайнером свого простору. Довірте їй самій довести інтер’єр дитячої до розуму. Будьте терплячими: те, що вам здається безладом,- нормальний стан дитячої кімнати.

Поступово дитина підростає, і вже незабаром їй іти до школи. Не завадить привчити малюка користуватися дзеркалом. Як стверджують психологи, люди люблять власне відображення, а маленькі діти – особливо.

Тож радимо надати їм таку можливість милуватися собою. А за допомогою трельяжу дитина може і повинна побачити себе у профіль. Це – своєрідна адаптація зовнішнього вигляду до самого себе, що надзвичайно важливо (жити в ладу із самим собою). На поличці поруч доцільно покласти маленьке люстерко з ручкою. Воно допоможе малюкові бачити себе ззаду. Окрім того, тут слід покласти також гребінці та набір дитячої косметики.

За наявності таких умов, дитина з раннього віку привчиться самостійно стежити за своїм зовнішнім виглядом.

Пам’ятайте, що дитяча кімната – це рівнозначна частина вашої квартири чи будинку, яка надає малюкові право бути, коли він захоче, на своїй території. І дорослі, і сама дитина мають постійно відчувати це. Власна територія допомагає дитині зростати самостійною та відповідальною.

Це потрібно кожному для психологічного комфорту та формування особистості. Але так само для дошкільника важливо зрозуміти, що він – повноправний член родини, такий же господар батьківської оселі.